Причини підошовного фасціїту

Підошовний фасціїт, також відомий як підошовний фасціїтє одним з найпоширеніших захворювань стоп, що спричиняє біль у ділянці п'яти. Підошовна фасція - це товстий шар сполучної тканини, який проходить уздовж нижньої частини стопи, від п'яти до пальців. Її основна функція - підтримувати склепіння стопи та пом'якшувати тиск під час ходьби, бігу або стояння. Коли структура перенапружується, може виникнути запалення. Це явище призводить до болю та дискомфорту, особливо в ділянці п'яти. Як впоратися з цим станом та уникнути болю? Дізнайтеся більше!

Підошовний фасціїт - коли виникає?

Підошовний фасціїт зазвичай виникає внаслідок перевантаження підошовної фасції, що призводить до мікротравмування її структури. Нижче наведені фактори ризику, які можуть сприяти виникненню цього захворювання:

1. Надмірне навантаження на стопу - Тривале стояння, ходьба по твердій поверхні або інтенсивний біг можуть перевантажити підошовну фасцію, що призведе до її пошкодження.
2. Невідповідне взуття - Взуття, яке не забезпечує належної амортизації, підтримки склепіння стопи або достатньої ширини, призводить до неправильного розподілу сил, що діють на стопу. Це, в свою чергу, збільшує ризик виникнення підошовного фасціїту.
3. Плоскостопість або високі склепіння стопи - Люди з вищезазначеними структурними дефектами стопи мають підвищений ризик виникнення підошовного фасціїту. Неправильна біомеханіка стопи призводить до надмірного напруження фасції.
4. Ожиріння - Надмірна вага призводить до підвищеного тиску на стопи, що може спричинити перенапруження підошовної фасції.
5. Підвищена фізична активність - Раптове збільшення фізичної активності, особливо інтенсивний біг, може перенапружити підошовну фасцію, що призводить до запалення.
6. Вікові зміни будови стопи - З віком еластичність фасції та її здатність до регенерації знижується, що робить її більш вразливою до пошкоджень.
7. Метаболічні та ендокринні порушення - Діабет, ревматичні захворювання та вагітність можуть впливати на стан підошовної фасції, схиляючи її до запалення.

Як проявляється підошовний фасціїт?

Біль, пов'язаний з підошовним фасціїтом, найчастіше відчувається в ділянці п'яти, особливо у внутрішній частині п'яти. Симптоми зазвичай посилюються вранці. Особливо відразу після вставання з ліжка або після тривалого відпочинку, коли стопа тривалий час була нерухомою. Тоді біль різкий та інтенсивний. Зазвичай він вщухає після кількох кроків, хоча може повертатися після тривалого стояння або ходьби. Він також посилюється під час фізичної активності, особливо при ходьбі, бігу або тривалому стоянні. Хоча біль може вщухнути на деякий час, поки стопа зігрівається, він часто повертається, коли стопа знову відпочиває. Біль в основному зосереджений внизу п'яти, вздовж підошовної фасції. Характер болю може варіюватися від пекучого до тупого і гострого. У більш запущених випадках запалення може також спостерігатися невеликий набряк і почервоніння в області п'яти. Пам'ятайте, однак, що ці симптоми виникають не у кожного пацієнта. Крім того, при хронічному запаленні стопа може стати скутою, а діапазон рухів у гомілковостопному суглобі - обмеженим. Це, в свою чергу, ще більше ускладнює пересування.

Діагностика

Діагноз підошовного фасціїту в основному базується на анамнезі та фізичному обстеженні. Спеціаліст збирає детальний анамнез, розпитує про ваші скарги на біль, спосіб пересування та фізичну активність. Потім він або вона проводить огляд, який включає натискання на точки вздовж підошовної фасції, щоб визначити, де біль найінтенсивніший.

У деяких випадках можуть знадобитися візуалізаційні дослідження, такі як Рентген. (рентген) або ULTRASOUND (УЗД), щоб виключити інші причини болю, такі як переломи або дегенеративні зміни суглобів. У рідкісних випадках також проводиться магнітно-резонансна томографія (МРТ), щоб отримати більш точне зображення м'яких тканин.

Як лікувати підошовний фасціїт?

Лікування підошовного фасціїту зазвичай починають з неінвазивних методів. Залежно від тяжкості стану застосовуються різні форми терапії:

1. Відпочинок і зміна діяльності - Першим кроком є зменшення фізичної активності, яка перевантажує стопу. Уникати тривалого стояння та важкої ходьби або бігу - ключ до лікування.
2. Протизапальні препарати - Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен або напроксен, застосовуються для полегшення болю і зменшення запалення.
3. Вправи на розтяжку - Вправи на розтягування підошовної фасції та литкових м'язів можуть допомогти зменшити напругу та біль. Особливо рекомендується регулярне розтягування стопи, особливо вранці.
4. Масаж i мануальна терапія - Легкий масаж стопи може допомогти поліпшити кровообіг, зменшити м'язову напругу і зняти біль.
5. Ортопедичні устілки - Використання ортезів може допомогти виправити біомеханіку стопи, покращуючи вирівнювання та зменшуючи тиск на підошовну фасцію.
6. Фізіотерапія - У більш запущених випадках рекомендується фізіотерапія, яка може включати такі методи, як ударно-хвильова терапія (УХТ) або електротерапія, щоб допомогти регенерації тканин і зменшити запалення.
7. Кінезіотейпування - У разі підошовного фасціїту кінезіотейпування може допомогти зменшити біль, покращити стабільність стопи та сприяти правильному розподілу навантаження під час ходьби. Кінезіотейпування працює за рахунок підняття шкіри, щоб зменшити тиск на запалену фасцію та зменшити набряк.
8. Хірургічне лікування - У виняткових випадках, коли біль не проходить, незважаючи на консервативне лікування протягом 6-12 місяців, розглядається можливість хірургічного втручання. Процедура передбачає видалення частини пошкодженої фасції або її подовження.